Автор Admin 
Модель інтеграції ветеранів у мирне життя формується фактично з нуля — без готових посібників або універсальних схем, адже нині Україна йде шляхом, який раніше не доводилося долати сучасним державам. Рівненщина виступає одним із передових регіонів, звідки поширюються практики, що згодом масштабуються на всю країну. Нещодавно відбулася робоча зустріч начальниці управління з питань ветеранської політики Рівненської ОДА Марини Корольової та представника області в Раді ветеранів при Міністерстві у справах ветеранів, керівника обласної організації Всеукраїнської спілки учасників бойових дій, військовослужбовців та ветеранів війни Віталія Павлова. У центрі уваги була не декларативна, а практична побудова дієвого механізму співпраці між органами влади та ветеранською спільнотою.
Одним із ключових викликів, які обговорювали учасники, є так званий ефект «першого дотику» та подолання бар’єру довіри. Після звільнення зі Сил оборони і повернення до рідної громади багато ветеранів опиняються в інформаційному та психологічному вакуумі. Повернення до цивільного життя супроводжується нерідко небажанням відкрито говорити про внутрішні переживання, бюрократичні перепони або побутові труднощі зі звичайними соціальними службами чи цивільними фахівцями.
«Не завжди хлопці готові ділитися своїми проблемами саме з жінками або цивільними спеціалістами. Тому дуже важливо використовувати інституцію представника ветеранської спільноти в Раді ветеранів як місток для взаємодії. Якщо ветеран не звернеться до цивільного фахівця, він може знайти підтримку у вас, представників ветеранського середовища. Це майданчик, де разом можна відпрацьовувати шляхи вирішення проблем у громадах», — підкреслила Марина Корольова.
Ефект «першого дотику» й довіра — ті аспекти, які визначають, чи отримає ветеран допомогу вчасно. Коли спеціаліст у громаді дізнається про повернення захисника занадто пізно, частина проблем уже загострюється. Тому важливо відпрацювати алгоритми, які забезпечать оперативний обмін інформацією й дозволять ветеранові відразу відчути увагу та знати, де шукати підтримку.
«Не завжди хлопці готові ділитись своїми проблемами саме з жінками або цивільними спеціалістами. І нам дуже важливо інституцію представника ветеранської спільноти в Раді ветеранів використовувати як місток взаємодії. Якщо ветеран не прийде до цивільного фахівця, він може прийти до вас, як до представників ветеранського середовища. Це майданчик, де ми можемо спільно напрацьовувати шляхи вирішення проблем у громадах», — наголосила Марина Корольова.
Окрему увагу під час зустрічі приділили пілотному проєкту, який стартував у Рівненській області приблизно рік тому. Йдеться про налагодження співпраці між фахівцями з супроводу та групами цивільно-військового співробітництва, що функціонують при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Цей алгоритм має зробити перехід від військової служби до цивільного життя максимально «безшовним», уникнути інформаційних розривів і гарантувати, що ветеран отримає необхідну допомогу вчасно.
Під час діалогу також торкнулися фундаментального питання — зміни ставлення до ветерана в суспільстві. Марина Корольова наголосила, що захисники мають значний потенціал для розвитку економіки й громадянського життя, а держава наразі формує ефективні інструменти підтримки — від грантів до просування ветеранського бізнесу. Важливо, щоб цивільне середовище перестало асоціювати ветеранів лише з «складними життєвими обставинами», а бачило в них компетентних управлінців, підприємців і активних громадян.
«Звісно, успіх ветеранської політики не залежить тільки від державних програм чи одного підрозділу. Важливий діалог і вміння знаходити точки дотику. Образ ветерана не повинен зводитися до прохачів допомоги — це образ активного українця, який у час небезпеки став до лав Збройних сил, відстояв державу і сьогодні активно долучається до її відбудови в цивільному житті. Успішний ветеран формує успішну спільноту навколо себе. Ми всі існуємо в єдиному соціально-економічному просторі, і завдання — популяризувати та підсилювати цей образ активного громадянина, здатного перемагати як зовні, так і всередині країни», — підсумував Віталій Павлов.
Практична реалізація цих підходів втілюється через Ветеранську приймальню при Управлінні з питань ветеранської політики Рівненської ОДА. Там фахівець із супроводу встановлює первинний контакт із тими, хто звертається, визначає їхні потреби та скеровує до відповідних спеціалістів у громадах. Приймальня працює не лише для ветеранів, а й для родин діючих військовослужбовців, сімей загиблих і зниклих безвісти Героїв.
Попереду на Рівненщині — великий обсяг роботи у форматі робочих груп, адже реальні зміни можливі лише за умови тісної і скоординованої взаємодії влади та ветеранської спільноти як єдиного організму.
Нагадаємо, на базі пресцентру відбулися збори ГО «Спілка ветеранів 104-ї ОБрТрО ЗСУ “Горинь”»: обрано заступників голови.
Створено за матеріалами: rivne.online