Капіталісти-мрійники: рецензія на фільм «Війна струмів»

Капіталісти-мрійники
6/10

На екрани кінотеатрів вийшла картина «Війна струмів» від режисера Альфонсо Гомес-Рехона. У фільму був важкий і довгий шлях до кінотеатрів, бо спочатку сценарій відклали до кращих часів, потім через скандал з Гарві Вайнштейном було прийняте рішення перенести дату прем’єри. До кінотеатрів він потрапив лише цього року (в Україні в грудні). Чи варто було його чекати чи йти на нього у кіно?

via GIPHY

Боротьба

«Війна струмів» побудована навколо протистояння двох новаторів і магнатів Томаса Едісона (Бенедикт Камбербетч, хоча Едісон все ж не магнат) та Джорджа Вестінгауза (Майкл Шеннон). Також своєрідне суперництво присутнє і зі сторони Ніколи Тесли (Ніколас Голт), що спочатку працює на Едісона, а пізніше приєднується до Вестінгауза. Його суперник – сама капіталістична машина і американська зверхність. Це історія агресивного капіталізму, де кожен намагається не просто подолати іншого, але знищити його публічний образ –це нагадує і протистояння деяких сучасних корпорацій. Саме воно створює стрічці гарну динаміку. Але це не все що ми можемо побачити.  

Це також боротьба за чудо. Обидва винахідники не просто шукають можливість заробити гроші та прославитись. Вони шукають можливість змінити світ. Звучить банально, але для тих часів технічний прогрес дуже сильно змінював навколишню реальність, провокуючи віру в майбутнє. Тому вони й борються за свій образ майбутнього.

Однак побачити цю боротьбу не так легко через контекст. Більшості аудиторії буде нецікаво стежити за тим, як одні міста звертаються Едісона, а інші – до Вестінгауза. І це головна проблема. Стрічка має великі вимоги до глядача, максимально обмежуючи цим свою аудиторію.

Особисте життя

Мері Стілвелл Едісон (Таппенс Міддлтон), як і дружина Вестінгауза Маргарет Ерскін (Кетрін Вотерстон) грають важливу роль в історії: страждають і радіють разом з чоловіками. Фільм гарно показує, що за історіями відомих винахідників та рушіїв прогресу стоять людські історії, втрати та радощі. Трагічність викликів життя та неоднозначності багатьох рішень показані чудово. Саме «людськість» персонажів робить цей фільм цікавим.   

Вплив Едісона проявляється не стільки на рівні винаходів більше в особистих відносинах, в його принципах та етичному виборі (хоча його захоплива творчість та певна зазнайкуватість гарно подані в фільмі). Так само і Вестінгауз, він не просто намагається досягти успіху, а ще й зберегти свої принципи. Обидва відкривають у собі темні сторони, та розуміють що вони не такі ідеальні, як вони від себе чекали.

Співробітники розкривають особистості героїв, і другорядні персонажі не другорядні для сюжету. Семюел Інсулл (Том Холланд) показаний як повноправний партнер та друг, в розмовах з яким розкривається особистість Едісона.

Гра акторів привносить емоційність в багато сцен, які не наповнені геніальними діалогами, але натоміть харизмою присутності персонажів Камбербетча та Шеннона.

Мрії

Боротьба точиться за вплив, але насправді – за образ майбутнього. На мапі символічно запалюються різні лампочки Сполучених Штатів, ілюструючи розповсюдження технологій обох персонажів. Едісон і Вестінгауз захоплюються чудом струму і його можливостями, шукають переживання надзвичайного, чудесного, майже релігійного досвіду. В гонитві вони насправді цінують можливість творити новий світ. Те, що вони принесли в світ ми сприймаємо як даність, але фільм нагадує про те, що народжувалось це з великих мрій і великої боротьби.

«Війна струмів» надихає нас дивитись у майбутнє з більшим очікуванням чудес. Відкривати світ, створювати нове, цінувати близьких та святкувати радість нового творіння.

Як каже Нікола Тесла: «Після нас залишаться лише наші ідеї…», і фільм запрошує насолодитись не лише винаходами, але мисленням, що до них привело. А ймовірно розвивати своє мислення і створювати щось захоплююче.

Можливо не дуже гарне прийняття фільму серед критиків сприйняло позитивний і направлений на нове тон фільму як не дуже актуальний? Однак «Війна струмів»  нагадує про мотиви та ціну досягнень, якими користується кожен хто дивиться фільм і читає цю статтю, що зайвий раз доводить важливість цієї історії.

В результаті

Цікава костюмована драма з чудовою грою акторів і максимальним фокусом на епоху – і це як головна первага фільму, так і найбільший недолік. Сюжет не однобокий, хоч і не всі аспекти інтерпретації відомих винахідників сподобаються глядачам. Фільм майже сімейний, драматичний, він залишає багато запитань для міркування. Важливою частиною його оповіді є винесення сімейних стосунків, втрат і криз назовні, пов’язуючи їх з публічним життям.

Проблема лише у тому, що такі фільми майже зникли з великих екранів, бо, власне, нецікаві людям. Вони – як ті гасові лампи, які стали неактуальними завдяки Едісону та Вестінгаузу. Таким стрічкам місце на малих екранах стрімінг-сервісів, адже там їх зможе подивитися «своя аудиторія». Більшості такі фільми просто непотрібні.

«Війна струмів» малює досить непривітний, складний і недоброзичливий світ, в якому залишається місце для чуда і гідності. Чи варто його дивитись? Здається, усі сучасні винахідники і впливові бізнесмени живуть у схожому світі, лише оточення стало більш сучасним. Хочете зазирнути в майбутнє? То можливо вам варто «полистати нотатник».