Автор Admin 
Туберкульозний менінгіт — це одна з найнебезпечніших форм туберкульозу, при якій бактерії вражають не легені, а оболонки головного та спинного мозку. Хвороба розвивається поступово, маскується під звичайне нездужання, і саме через це часто діагностується із запізненням. Без лікування вона майже завжди закінчується тяжкими неврологічними наслідками або смертю.
Зміст:
Як виникає туберкульозний менінгіт
Туберкульозний менінгіт — це позалегенева форма туберкульозу, викликана обсіменінням мозкових оболонок бацилами Mycobacterium tuberculosis внаслідок гематогенної дисемінації.
Простими словами: спочатку бактерії потрапляють у легені, а потім із кров’ю «мандрують» до мозку.
При туберкульозному менінгіті мозкові оболонки обсіменяються Mycobacterium tuberculosis і утворюються субепендимальні скупчення — осередки Річа. Ці вогнища можуть прориватися в субарахноїдальний простір та викликати інтенсивну запальну реакцію, яка зумовлює розвиток симптомів менінгіту.
Туберкульоз передається повітряно-краплинним і, рідше, аліментарним шляхом. Але важливо розуміти: туберкульозний менінгіт — це ускладнення туберкульозу, а не окрема інфекція, яку можна «підхопити» одним контактом.
Хто в групі ризику
Найвищий ризик розвитку туберкульозного менінгіту мають люди зі слабким імунітетом. Ось основні групи:
- діти віком до 4 років;
- особи із супутнім ВІЛ/СНІДом;
- пацієнти з хронічним алкоголізмом, цукровим діабетом;
- особи, які тривало приймають гормональні препарати або імунодепресанти;
- літні люди.
У пацієнтів із коінфекцією ВІЛ ризик розвитку туберкульозу ЦНС підвищений у 5–10 разів.
Симптоми: як розпізнати хворобу
Підступність туберкульозного менінгіту — у його повільному початку. Хвороба розвивається у три фази.
Фаза 1 — Продромальна (перші 2–3 тижні)
Початок туберкульозного менінгіту зазвичай непомітний. Спочатку людина відчуває загальну слабкість, швидку втомлюваність, зниження працездатності. Можуть турбувати головний біль, який спершу не дуже сильний, легка нудота, втрата апетиту, дратівливість чи сонливість. Температура тіла часто субфебрильна — близько 37–37,5 °C, тому багато хто списує стан на застуду або стрес.
Фаза 2 — Менінгеальна
Через кілька днів чи тижнів симптоми посилюються: головний біль стає різким, нестерпним, з’являється виражена нудота, блювання, світлобоязнь, напруження м’язів потилиці, можливі судоми та порушення свідомості.
Також характерне так зване «мозкове блювання» — блювання без нудоти, яке не приносить полегшення, а також світло- та звукобоязнь.
Фаза 3 — Паралітична
Характерна сплутаність свідомості, що змінюється ступором, судомами, комою і часто геміпарезом. Летальний наслідок найчастіше настає протягом 5–8 тижнів з моменту початку захворювання за відсутності лікування.
Три фази у таблиці
| Фаза | Тривалість | Основні прояви |
|---|---|---|
| Продромальна | 2–3 тижні | Слабкість, субфебрильна температура, легкий головний біль |
| Менінгеальна | Дні–тижні | Різкий головний біль, блювання, світлобоязнь, ригідність потилиці |
| Паралітична | До 5–8 тижнів | Ступор, кома, судоми, геміпарез |
Як діагностують туберкульозний менінгіт
Діагноз ґрунтується на результатах аналізу спинномозкової рідини (СМР) та клінічній картині. Критерії включають тривалість симптомів більшу або рівну 5 дням, неврологічні порушення, співвідношення рівня глюкози у СМР та сироватці крові менше 0,5 та рівень білка у СМР більше 100 мг/дл.
Остаточний діагноз встановлюється після виявлення туберкульозних мікобактерій у СМР.
Також застосовують:
- МРТ — краща, ніж КТ. Дозволяє виявити церебральні інфаркти, набряк головного мозку, гідроцефалію та інші зміни.
Лікування
Усі хворі з підозрою на туберкульозний менінгіт мають бути госпіталізовані. Після стаціонарного лікування показано тривале амбулаторне лікування пероральними протитуберкульозними препаратами.
Лікування туберкульозного менінгіту зазвичай включає 2 місяці інтенсивної фази — щоденного прийому ізоніазиду, рифампіну, піразинаміду та/або стрептоміцину або етамбутолу. Потім слідує 7–10 місяців фаза прийому ізоніазиду і рифампіцину.
Чим раніше розпочато лікування туберкульозного менінгіту, тим кращий клінічний результат і тим нижчий ризик летального наслідку.
Коли терміново звертатися до лікаря
Якщо у людини з відомим туберкульозом або важким імунодефіцитом з’явилися стійкий головний біль, тривала невисока температура, різка слабкість чи зміни поведінки — це вже привід для термінової консультації медиків.
Батьки мають бути особливо уважними: плач без причини, відмова від їжі, постійна сонливість, напружена шия чи закидання голови назад у маленьких дітей можуть бути ранніми сигналами проблем з оболонками мозку.
Чим раніше розпочато специфічне протитуберкульозне лікування, тим вища ймовірність уникнути необоротних наслідків для нервової системи.