Що таке стожари? Пояснюємо простими словами

Мабуть, кожен українець хоча б раз чув це слово — у пісні, у вірші або від бабусі, яка дивилася на нічне небо. Але що воно насправді означає? Давайте розберемося раз і назавжди.


Стожари — це зірки, а не стоги сіна

Стожари — це українська народна назва зоряного скупчення, яке в науці відоме як Плеяди. Воно розташоване в сузір’ї Тельця та є одним із найвідоміших і найяскравіших зоряних скупчень на нічному небі.

Важливо розуміти: Стожари — це навіть не окреме сузір’я. «Територіально» об’єкт належить до зодіакального сузір’я Тельця і фактично являє собою скупчення зірок. Астрономічною мовою цей об’єкт звуть М45 — за каталогом Мессьє.

Скільки зірок у Стожарах?

Неозброєним оком можна розрізнити шість-дев’ять зір, найяскравіша з них — Альціона. Загальна кількість відомих зір скупчення — понад 600.

Скупчення знаходиться на відстані близько 440 світлових років від Землі. Найяскравіші зірки скупчення мають блакитно-білий колір, що вказує на їхню молодість і гарячість.


Звідки взялася назва «Стожари»

Тут є кілька версій, і всі вони цікаві.

Версія 1 — від стогів сіна. Назва походить від слова «стіг» і є спорідненою зі словом «стожалля» — місце, де ставлять стоги. Таким чином, «стожари» буквально означає «сузір’я, схоже на скирти» — образне перенесення з землі на небо. Це давній поетичний спосіб опису зоряного скупчення, який прижився в народній мові.

Версія 2 — від слова «стовп». Назва «Стожари» має глибоке народне коріння. Вважається, що вона походить від слова «стожар» — високого стовпа або жердини, навколо якої складали сіно в копиці. У народній уяві група зірок нагадувала саме такі «жердини» або скупчення, що й стало основою для поетичної назви.

Версія 3 — від імені бога Волоса. Є ймовірніша версія, що варіант «Стожари» пізніший і виник з давнішої форми «Волосожари». Волосожари, Волосожар у цьому разі розглядають як похідне від Волосожель і пов’язують з іменем бога Волоса (Велеса): саме з ним, оборонцем худоби, слов’янська язичницька традиція пов’язувала це сузір’я.


Як виглядають Стожари і де їх знайти

Плеяди, або Стожари, також відомі як Волосожари, Баби-Звізди, Квочка — зоряне скупчення в сузір’ї Тельця; одне з найпомітніших і найближчих до Землі розсіяних скупчень. Плеяди добре видно неозброєним оком: узимку в північній півкулі і влітку — у південній.

Покрокова інструкція для спостереження:

  1. Стожари добре видно в північній півкулі восени і взимку, а також навесні на вечірньому небі. Найкращі умови для спостереження — ясна ніч без міського світлового забруднення.
  2. Орієнтуйтесь за трьома зірками поясу Оріона — вони ведуть просто у сторону Тельця.
  3. Трохи вище і правіше від Альдебарана, найяскравішої зірки Тельця, ви знайдете маленьке скупчення блискучих зірочок — ось це і є Стожари.
  4. Неозброєним оком видно лише 6–7 зірок.


Стожари в українській культурі та фольклорі

Стожари мають глибоке культурне значення, особливо в українському фольклорі. У деяких регіонах України Стожари були пов’язані з містичними уявленнями про небо та зірки. Люди вважали, що це зоряне скупчення може впливати на людську долю, тому часто звертали увагу на їхнє положення на небі.

У народній поезії та казках стожари асоціювалися з дороговказом, захистом і спостереженням за людським життям. Їх часто згадували в контексті нічного спокою, мрій і далекої дороги. Також стожари мали сезонне значення: їх поява на горизонті вказувала на час сівби чи збору врожаю.

Народні назви Стожарів в Україні

Група зірок Плеяди відома в народі як Волосожар, Квочка, Квочка з курчатами, а в західних районах України — як Баба.

Як Стожари називають інші народи світу

Народ Назва Значення
Японці Субару «З’єднані разом»
Римляни Віргілії
Давні греки Плеяди «Сім сестер»
Слов’яни Волосожари Від імені бога Волоса
Індійці Кріттіки «Рубаючі»

Плеяди відомі з давнини багатьом культурам світу, зокрема маорі, австралійським аборигенам, японцям та індіанцям сіу Північної Америки.


Стожари в літературі та пісні

У Словнику української мови читаємо, що стожари — це народна назва сузір’я Плеяд, а також деяких інших сузір’їв. Це слово можна зустріти і у творах українських письменників: Михайла Старицького, Андрія Малишка, Лесі Українки.

Першим виконавцем пісні «Стожари» був Назарій Яремчук, а в основу пісні композитора Павла Дворського лягли слова Володимира Кудрявцева. Ця пісня стала справжнім народним хітом і саме завдяки їй більшість українців взагалі чули це слово.

Цікавий факт: композитор Павло Дворський зазначав: «Стожари — це сузір’я із семи зірок, і за легендою, хто зустріне своє кохання під цим дивом, коли воно не буде сховане за хмарами, то закохані будуть вічно щасливими».


Чим Стожари цікаві з наукової точки зору

Давно відомо, що Стожари — це фізично пов’язана група зір, а не результат випадкової проекції різновіддалених зір на малу ділянку небесної сфери. У 1767 році один науковець обчислив імовірність випадкового скупчення такої кількості зірок на такій маленькій області неба. Вона виявилася рівною 1:500 000.

Як і більшість відкритих зоряних скупчень, Плеяди з часом перестануть бути гравітаційно пов’язаною структурою. За попередніми оцінками, протягом 250 мільйонів років Плеяди розпадуться.

Стожари зображено на «зоряному диску» з Небри (XVI ст. до н. е.). Вони мали таку значимість для людей бронзової доби, можливо, через те, що скупчення видно в середній Європі з березня по жовтень і є добрим індикатором для сільськогосподарських робіт.


Підсумок: що таке стожари — коротко

  • Стожари — народна українська назва зоряного скупчення Плеяди.
  • Розташовані в сузір’ї Тельця, видно без телескопа.
  • Відстань від Землі — близько 440 світлових років.
  • Видно неозброєним оком 6–9 зірок із понад 600 у скупченні.
  • Назва походить від слова «стіг» або «стожар» (жердина для сіна).
  • Мають інші народні назви: Волосожари, Квочка, Баби-Звізди.
  • Слово увійшло у масову культуру завдяки пісні Назарія Яремчука.

Отже, якщо хтось знову запитає «що таке стожари» — тепер ви знаєте точну відповідь. Це не стоги, не квіти і не косарі. Це купка блакитних зірок у нічному небі, яка тисячоліттями надихала людей — від стародавніх хліборобів до сучасних поетів.