Автор Admin 
Зміст:
Що таке гайморит і чому він виникає
Гайморит — це запалення гайморових (верхньощелепних) пазух, що є формою синуситу і супроводжується підвищенням температури, рясною нежиттю, стомлюваністю та відчуттям тиску в ділянці носа, що не проходить.
Гайморова пазуха — це парна навколоносова порожнина, яка сполучається з носовими ходами. Простіше кажучи: уявіть дві невеликі «кімнати» по обидва боки носа — одна справа, одна зліва. Коли вони запалюються і заповнюються слизом або гноєм — це і є гайморит.
Гайморит — серйозне запальне захворювання, яке може тривалий час залишатися непоміченим, адже його симптоми часто плутають із звичайним нежитем або застудою.
Причини гаймориту
Спровокувати гайморит можуть не лише бактерії, а й віруси та грибки в порожнині носа. За характером збудника розрізняють бактеріальний, вірусний, грибковий і змішаний тип хвороби.
Крім інфекцій, є й інші тригери:
- Одонтогенний гайморит — з’являється через зуби: інфекція може переміщатись у пазухи від зараженого зуба або після його видалення.
- Риногенний гайморит — частіше виникає як ускладнення грипу, ГРВІ та інших респіраторних захворювань.
- Симптоми також загострюються при ослабленні імунітету, при запаленні коренів молярів верхньої щелепи та зараженні респіраторними захворюваннями.
Симптоми гаймориту: як відрізнити від звичайного нежитю
До основних симптомів гаймориту відносяться: закладеність носа, густі жовто-зелені виділення, біль та тиск у ділянці пазух, головний біль, підвищення температури та загальна слабкість.
Є характерна ознака, яка відрізняє гайморит від застуди: людина вже кілька днів лікується від простуди, їй стає краще, але потім раптово з’являється слабкість, погіршення стану, локальний біль, температура, зміна кольору або кількості виділень. Це вже свідчить про приєднання бактеріальної флори.
Симптоми гострого vs. хронічного гаймориту
| Форма | Тривалість | Основні ознаки |
|---|---|---|
| Гостра | до 4 тижнів | Сильний біль у пазухах, температура 37–38°C, гнійні виділення |
| Хронічна | більше 12 тижнів | Стерті симптоми, постійна закладеність, зниження нюху |
Запідозрити хронічний гайморит можна за такими симптомами: зниження або повна втрата нюху, постійна закладеність носа, головний біль з одного боку — особливо якщо в анамнезі вже був гострий гайморит з цього боку.
Діагностика
Діагностика гаймориту починається з візуального огляду та аналізу скарг пацієнта, після чого лікар призначає додаткові дослідження для підтвердження діагнозу.
Діагностика включає огляд ЛОР-лікаря, рентген або КТ приносових пазух, в деяких випадках — ендоскопічне дослідження.
Рентгенографія носових пазух допомагає визначити ступінь запалення, наявність рідини або гною в гайморових пазухах.
Лікування гаймориту
Лікування гаймориту спрямоване на: усунення набряку слизової носа, своєчасну евакуацію вмісту гайморових пазух. Лікарські препарати підбираються з урахуванням причини захворювання.
Медикаментозне лікування
- Антибіотики — призначаються при бактеріальному гаймориті, щоб знищити інфекцію та запобігти її поширенню.
- Судинозвужувальні краплі та спреї — допомагають зняти набряк слизової та покращити відтік слизу.
- Промивання носа сольовими розчинами — ефективний спосіб очищення носових пазух від слизу та інфекційних збудників.
- Антигістамінні препарати — призначаються виключно у випадках алергічного гаймориту.
Важливо про антибіотики
Більшість гострих гайморитів — вірусні, і антибіотик при них марний. Саме тому лікарі все рідше призначають антибіотики при першому зверненні. Антибіотики ефективні лише в тому випадку, якщо гайморит викликаний бактеріями. Алергічний гайморит або запалення, викликане вірусними чи грибковими інфекціями, антибіотиками не лікується.
Хірургічне лікування
При тяжких випадках потрібне хірургічне втручання — розкриття гайморової пазухи під контролем ендоскопічної техніки. Іноді виникає необхідність зробити прокол і промивання пазухи антисептичними засобами та закладання антибіотиків.
Ускладнення: чому не можна ігнорувати гайморит
Головна небезпека захворювання полягає в тому, що при нехтуванні лікуванням інфекція може поширитися на інші органи, що призведе до менінгіту, запалення трійчастого нерва та інших недуг.
Орбітальні ускладнення можуть призвести до незворотних пошкоджень зорового нерва, що загрожує втратою зору.
У важких випадках розвивається сепсис — зараження крові, що загрожує життю.
Профілактика гаймориту
Щоб уникнути захворювання, важливо вчасно лікувати застуди, зміцнювати імунітет і слідкувати за станом носоглотки.
Кілька практичних порад:
- Робити сольові промивання носа вранці та ввечері, обмежувати контакт із хворими людьми, своєчасно очищати ніс.
- Виконувати основні правила здорового способу життя для зміцнення імунної системи, своєчасно очищати носові проходи, відмовитись від шкідливих звичок.
- Якщо болить зуб і пазуха одночасно — варто пройти комплексне лікування не тільки у ЛОР-лікаря, а й у стоматолога.
Коли терміново звертатись до лікаря
Не відкладайте візит до лікаря, якщо:
- Нежить не минає більше 7–10 днів
- З’явився сильний біль у ділянці щік або чола
- Температура піднялась вище 38°C
- Виділення з носа стали жовто-зеленими або гнійними
- З’явився набряк обличчя або болі в очах
В жодному разі не варто лікувати гайморит самостійно — при перших симптомах необхідно звернутись до лікаря. Гострий гайморит зазвичай лікується за 10–14 днів, тоді як хронічна форма може потребувати кількох місяців терапії та профілактики рецидивів.