Зміст:
Що це за хвороба і чому про неї варто знати
Біполярний афективний розлад (БАР) — психічний розлад, що проявляється афективними станами: маніакальними (гіпоманіакальними) і депресивними, а також змішаними типами, при яких у людини спостерігаються ознаки депресії та манії водночас.
Простіше кажучи: людину з біполярним розладом постійно перекидає з крайності в крайність — від епізодів піднесення та ейфорії (маніакальна фаза) до апатії та глибокого суму (депресивна фаза).
Зміни настрою, пов’язані з БАР — зовсім інші, ніж у здорової людини: більш інтенсивні, раптові, непередбачувані та зазвичай не мають конкретної причини. Це не просто “поганий день” або “злість через дрібниці” — це хвороба, яка суттєво руйнує повсякденне життя.
За статистикою, до 2% населення хворіє на БАР — це близько 100 мільйонів осіб у світі. Патологічний стан з однаковою частотою зустрічається як у жінок, так і у чоловіків, пік припадає на найактивніший вік 15–25 років.
Фази біполярного розладу: що відбувається з людиною
Маніакальна фаза
Період, під час якого людина почувається аномально піднесено, енергійно та є значно активнішою ніж звичайно, називається епізодом манії.
Типові прояви маніакальної фази:
- різке скорочення потреби у сні без відчуття втоми
- прискорений потік думок, багатослівність
- завищена самооцінка, відчуття всемогутності
- імпульсивні та ризиковані вчинки (великі витрати, сексуальна розгальмованість)
- дратівливість або ейфорія
Якщо підвищений настрій важкий або пов’язаний з психозом, це називається манією; якщо він менш важкий — гіпоманією.
Депресивна фаза
Інший стан, який супроводжується різким пригніченням, неможливістю відчувати задоволення від життя, зниженням енергії та пасивністю, спостерігається при депресивному епізоді захворювання.
Типові прояви депресивної фази:
- глибокий сум без видимої причини
- відсутність бажання щось робити, навіть встати з ліжка
- порушення сну (безсоння або надмірна сонливість)
- відчуття провини, марності, безнадії
- думки про смерть або суїцид
Типи біполярного розладу
Існує декілька видів БАР: I та II типів, циклотимічний розлад та інші.
| Тип | Опис |
|---|---|
| БАР I типу | Повномасштабні епізоди манії, часто з епізодами великої депресії. Манія може потребувати госпіталізації. |
| БАР II типу | Переважає депресивний стан + менш інтенсивні епізоди гіпоманії (без психозу). |
| Циклотимія | Повторні епізоди гіпоманії та менш виражені симптоми депресії, триваліший і м’якший перебіг. |
Діагностика БАР I типу вимагає досвіду принаймні одного епізоду манії. Діагностика БАР II типу вимагає як мінімум одного великого депресивного епізоду і одного епізоду гіпоманії.
Причини: чому виникає біполярний розлад
Фахівці вважають, що єдиної причини виникнення розладу не існує. Розвитку захворювання можуть сприяти такі фактори, як: хімічний дисбаланс у головному мозку, гормональний дисбаланс, генетичні та біологічні фактори, а також зовнішні психологічні впливи.
Основні фактори ризику:
- Генетика. Біполярний розлад частіше зустрічається у тих людей, у яких є близький родич з цим захворюванням. Результати досліджень близнюків свідчать: якщо БАР страждає один із близнюків, ймовірність розвитку розладу в іншого сягає 40–70%.
- Біологія мозку. Фізичні зміни в структурі та функціонуванні ділянок мозку можуть стати причиною біполярного афективного розладу.
- Стрес і травми. Тяжкі життєві події, психологічні травми, хронічний стрес можуть запустити перший епізод у генетично схильної людини.
- Вживання психоактивних речовин. Надмірне вживання наркотиків або алкоголю також може спровокувати цей розлад.
Чим небезпечний нелікований БАР
Маніакально-депресивний психоз за відсутності лікування може зруйнувати кар’єру, сімейні стосунки, в особливо тяжких випадках — призвести до суїциду.
Біполярний розлад, якщо його не лікувати, може спричинити серйозні проблеми: напружені стосунки, погану успішність на роботі чи в школі, суїцид або спробу суїциду, юридичні чи фінансові проблеми.
Окрема проблема — пізня або помилкова діагностика. 69% пацієнтів до встановлення діагнозу БАР спостерігалися з іншими діагнозами: уніполярна депресія (60%), тривожний розлад (26%), шизофренія (18%).
Лікування: чи можна жити нормально з БАР
Людина, у якої діагностований біполярний розлад, отримує такий діагноз на все життя. У таких пацієнтів можуть спостерігатися тривалі періоди стабільності, але протягом усього життя вони завжди матимуть цей розлад.
Проте це не вирок. Завдяки правильній діагностиці та медикаментозній підтримці люди з цим розладом можуть почуватися краще.
Сучасне лікування включає:
- Медикаменти. Медикаментозна терапія відіграє ключову роль у лікуванні. Існує ряд препаратів із високою ефективністю, і необхідно у тісній співпраці з лікарем-психіатром підібрати належні ліки та їх дози. Тривалий прийом правильно підібраних ліків може суттєво стабілізувати перебіг захворювання.
- Психотерапія. Групова терапія та навчання психологічній самодопомозі часто рекомендуються пацієнтам та їх близьким — там вони дізнаються про розлад, його соціальні наслідки та роль стабілізаторів настрою в лікуванні.
- Сімейна підтримка. Сімейна терапія здійснюється за участю родичів, які вчаться розуміти хворобу та допомагати хворому. Основне завдання — знизити стресове навантаження у різних домашніх ситуаціях.
- Спосіб життя. Люди з біполярним розладом можуть отримати користь від регулярного сну, фізичної активності, здорового харчування, зниження стресорів і моніторингу настрою.
Біполярний розлад ≠ “роздвоєння особистості”
Це одна з найпоширеніших помилок. Біполярний розлад — це розлад настрою з чергуванням маніакальних та депресивних епізодів, тоді як дисоціативний розлад ідентичності (“роздвоєння особистості”) — це наслідок тяжких травм, що призводить до формування множинних ідентичностей. Це абсолютно різні захворювання з різними причинами, симптомами і підходами до лікування.
Люди з БАР можуть соромитися свого діагнозу, приховувати симптоми та відмовлятися від лікування — саме через такі хибні уявлення. Це призводить до погіршення стану та втраченого часу.
Коли звертатися до лікаря
Якщо ви або ваша близька людина помічаєте такі ознаки — варто не відкладати візит до психіатра:
- епізоди надмірного збудження, що тривають більше тижня
- різке зниження потреби у сні без відчуття втоми
- глибока депресія, яка не минає сама по собі
- імпульсивні рішення з тяжкими наслідками
- думки про суїцид або самоушкодження
Щоб запобігти погіршенню біполярного розладу, корисно починати лікування, як тільки психічний розлад проявляється. Чим раніше — тим кращий прогноз.

