Автор Admin 
У 104-й окремій бригаді територіальної оборони «Горинь» поділилися розповіддю про військового Юрія з Дубна на Рівненщині, відомого під позивним «Кевін». Історія бійця опублікована на Facebook-сторінці підрозділу.
За словами самого Юрія, прізвисько супроводжує його ще з дитинства. Він почав жити самостійно з 15 років, і друзі жартували через це, згадуючи героя кінокомедії «Сам удома».
«Позивний “Кевін” у мене ще з дитинства. Я з 15 років жив самостійно. Друзі заходили й сміялися: “О, Кевін сам удома”. Спочатку я навіть ображався, а потім звик. І воно якось до душі стало», — розповів військовий.
Перед тим, як стати військовослужбовцем, Юрій працював у будівельній сфері — займався ремонтами, роботою з фасадами та облаштуванням квартир. Разом із колективом брав участь у проєктах у Києві, Луцьку та в різних куточках Рівненщини.
«У цивільному житті я займався ремонтами. Постійно робота, будови. І готувати любив ще тоді — і собі, і хлопцям на роботі», — зазначив він.
Юрій зізнався, що не одразу наважився підписати контракт зі Збройними Силами. Спочатку ухилявся від служби: двічі отримував повістки — одну проігнорував, на іншу прийшов у військкомат, але не пройшов ВЛК. Та з часом вирішив стати на службу і підписав контракт з 104-ю бригадою територіальної оборони.
«Я теж ухилявся. Два рази повістки були. Одну взагалі проігнорував, на другу пішов у військкомат, але ВЛК не пройшов. Було страшно. Але в якийсь момент це все набридло. Сказав дружині: “Їду у військкомат”. Підписав контракт — і потрапив у 104 бригаду», — сказав боєць.
Із травня 2025 року Юрій служить у 2-му батальйоні 104-ї бригади. Спочатку він служив у роті вогневої підтримки, нині виконує обов’язки навідника СПГ.
За його словами, найскладнішим стало побороти страх під час обстрілів. На одній з позицій він провів 90 діб під постійними ударами FPV-дронів, артилерії та авіації.
«Найважче — це перебороти страх. Особливо коли КАБи летять. Перший раз я почув той звук і подумав, що літак. А командир каже: “Ні, то КАБ”. За той час по нашій позиції прилетіло 36 КАБів», — розповів Юрій.
Він пригадав випадок, коли після попередження про авіаудар командир евакуював бійців із позиції.
«Ми втекли через річку в посадку. А коли повернулися — наших бліндажів вже не було. Два рознесло повністю», — зазначив військовий.
Юрій підкреслює, що найбільшу підтримку під час служби отримує від товаришів по службі. Дома на нього чекають дружина Тетяна, син Домінік, донька Маргарита, а також мама й сестра.
«Я тут навчився бути мужнішим. І дружина каже, що навіть голос у мене змінився», — сказав боєць.
Після перемоги Юрій мріє повернутися до рідних, але водночас планує залишитися у лавах війська.
«Я хочу залишитися військовим. Мені подобається дисципліна, порядок. Я хочу бути частиною цього війська», — додав він.
Створено за матеріалами: polissia.news