Автор Admin 
Зміст:
Визначення: що таке антонім
Слово «антонім» прийшло з грецької мови: «αντι» означає «проти», «ονομα» — «ім’я». Простими словами — це «протилежне ім’я».
Антоніми — це слова, що мають протилежне лексичне значення, наприклад: «ніч — день», «гарячий — холодний», «відкритий — закритий».
Антоніми в мові існують тому, що в самій дійсності та в людських оцінках існують предмети, явища, дії, ознаки з протилежними якісними, кількісними, просторовими й часовими властивостями: день і ніч, тепло і холод, добро і зло, початок і кінець, легкі й важкі предмети, близькі й далекі відстані.
Яким частинам мови властиві антоніми
Антоніми завжди виступають парами і є словами однієї частини мови: верх — низ (іменник); лінивий — роботящий (прикметник); угору — униз (прислівник).
Вони можуть належати до різних частин мови: прикметників («старий — новий»), дієслів («любити — ненавидіти»), прислівників («швидко — повільно») тощо.
Ось конкретна таблиця прикладів за частинами мови:
| Частина мови | Приклади антонімічних пар |
|---|---|
| Іменник | радість — смуток, добро — зло, світло — темрява |
| Прикметник | великий — малий, веселий — сумний, гарячий — холодний |
| Дієслово | любити — ненавидіти, дружити — ворогувати, будувати — руйнувати |
| Прислівник | швидко — повільно, рано — пізно, вгорі — внизу |
Види антонімів за значенням
Не всі антоніми однакові. Лінгвісти поділяють їх на кілька груп. Одні виражають різкі протилежності, інші — дозволяють побачити проміжні значення.
Комплементарні (без проміжних значень)
Між ними існує чітка і пряма протилежність. Наприклад: «білий — чорний», «ніч — день», «правда — брехня». Тут немає проміжних значень — одне виключає інше. Також сюди відносять: живий — мертвий, присутній — відсутній.
Градуальні (з проміжними ступенями)
Градуальні антоніми мають проміжні варіанти: між «теплим» і «холодним» можуть бути «прохолодний» чи «гарячий». Наприклад: гарячий — теплий — прохолодний — холодний — крижаний.
Векторні
Це слова з протилежними напрямками або спрямованими діями: «ліворуч — праворуч», «вгору — вниз». Також: підніматися — опускатися, входити — виходити.
Види антонімів за структурою
За структурою антоніми бувають різнокореневі (власне лексичні): великий — малий, легкий — важкий, спека — мороз, мужність — боягузтво, любити — ненавидіти; однокореневі (словотвірні): надія — безнадія, спокій — неспокій, орієнтація — дезорієнтація, логічний — алогічний.
Важливо знати про префікс «не-»:
Слова з префіксом «не-» стають антонімічними, лише коли ця частка творить нове слово з протилежним значенням. Наприклад, правда — неправда (брехня), друг — недруг (ворог), воля — неволя (рабство).
Варто бути уважними зі словами, що мають префікси, завдяки яким утворюється заперечна форма. Переважно такі пари слів не є антонімами, оскільки такі слова не утворюють протилежного лексичного значення (чесно — нечесно, логічно — нелогічно), а просто заперечують його.
Які слова НЕ мають антонімів
Це один із найпоширеніших «підводних каменів» у темі антонімів. Не кожне слово має протилежність.
Деякі слова в українській мові антонімів не мають. По-перше, власні назви (імена і географічні назви), конкретні іменники, такі як «будинок», «око», «лава», всі числівники та деякі займенники, вузькі терміни: сума, розчинник, іменник.
Також не є антонімами слова на позначення чоловічої та жіночої статі:
Антонімами не є слова, що позначають різну стать (курка — півень, хлопець — дівчина, мама — тато тощо). Вони просто зіставляються за певною ознакою, але не виключають одне одного.
Антоніми у художньому мовленні
Антоніми допомагають виразно висловлювати полярні ідеї, протиставляти й уточнювати значення, характеризувати й порівнювати відмінності. Антоніми збагачують мову, розширюють лексичний запас людини, роблять мовлення більш точним, яскравим та емоційним.
Антитеза
Антоніми широко використовуються в художній літературі як стилістичні засоби. З них утворюється стилістична фігура — антитеза. Це зіставлення протилежних образів, думок, явищ, у результаті якого формується контраст, протиставлення.
Оксиморон
Антоніми є основою такого прийому, як оксиморон — поєднання непоєднуваного, те, що в житті ніколи не може зустрітися, об’єднатися: гарячий лід, живий мрець. Особливість оксиморона полягає у сполученні різко контрастних, протилежних за значенням слів. Такий троп часто використовують у літературі чи мовленні для комічного ефекту або підкреслення авторської оригінальності.
Прислів’я та фразеологізми
Антоніми використовуються в прислів’ях, приказках, дотепах: «На чорній землі білий хліб родить», «Порожня бочка гучить, а повна — мовчить».
Антоніми входять до складу багатьох фразеологізмів: ні живий ні мертвий; ні холодно ні жарко; ні туди ні сюди; рано чи пізно; пройти крізь вогонь і воду.
Антоніми у багатозначних словах
Цікавий момент, про який рідко говорять: багатозначне слово може мати кілька антонімів, наприклад: глибокий — а) мілкий (яма), б) поверховий (знання).
Можуть існувати також різні антоніми до одного значення залежно від акцентування в ньому різних відтінків, наприклад: наступ — а) відступ, б) оборона, в) контрнаступ.
Коротко: що треба пам’ятати про антоніми
- Антонім — це слово з протилежним значенням до іншого слова.
- Антоніми завжди однієї частини мови.
- За структурою бувають різнокореневі (день — ніч) і однокореневі (воля — неволя).
- За значенням — комплементарні, градуальні і векторні.
- Не кожне слово має антонім: власні назви, числівники, конкретні іменники та назви статі — антонімів не утворюють.
- Префікс «не-» утворює антонім лише тоді, коли створює нове повноцінне слово, а не просто заперечення.
Антоніми допомагають нам мислити контрастами, формувати яскраві образи та точніше висловлювати думки. Завдяки їм мова стає більш гнучкою, образною й живою.