АнтонийХодоровский Шоураннер серіалу «Слов’яни» Сергій Санін: про створення слов’янського фентезі та відмінності від «Вікінгів» та «Гри престолів»
Фентезійний серіал «Слов'яни» було створено спільними зусиллями українсько-словацької команди кінематографістів. В основі сценарію — життя слов'ян на рубежі VI-VII століть, що зображене крізь призму їх міфологічних уявлень про світобудову. Головна героїня, молода знахарка Драга, відкриває у собі надприродні можливості та намагається врятувати рідне поселення від вторгнення аварів-кочівників. Бюджет проєкту складає €3,6 млн.
Flashforward Magazine поговорив з українським шоуранером проєкту Сергієм Саніним про цензурні обмеження під час виробництва, взаємодію зі словацькою командою та його позицію щодо інклюзивності у фентезійних творах.
Як ви потрапили до команди серіалу?
Я працював над попереднім проєктом нашого продюсера – повнометражним фільмом «Сквот 32». Коли робота над ним добігала кінця, починався предпродакшн «Слов'ян». Мене залучили й до нього. Насамперед серіал цікавий тим, що є копродукцією з Європою. Для української індустрії це дуже важлива співпраця. На внутрішньому ринку випускати контент з великим бюджетом дуже ризиковано. Він не матиме змоги окупитися лише при поширенні серед носіїв української мови. Джерела фінансування та шляхи реалізації необхідно шукати у міжнародному просторі.
А як режисеру мені було неймовірно цікаво спробувати себе у фентезійному жанрі. Усі ми дивилися «Гру престолів» та «Відьмака», тому зробити щось своє у подібному стилі – це виклик й велика вдача. Вдвічі цікавіше здійснювати проєкт разом з іншою слов'янською нацією – словаками, бо у радянські час нам нав'язували ідею панславізму у верховенстві з Москвою. І ось нам вдалося зустрітися на художній території з іншим спорідненим народом, відтворити спільну історію без посередників, які б намагалися отримати з цього ідеологічні дивіденди.
Чи існував розподіл зон впливу між вами та словацькою стороною?
Майже у всьому був повний паритет. Але оскільки виробництво відбувалося переважно на території України, за нього відповідала наша сторона. Наприклад, художник-постановник Павло Ярмусевич керував зведенням двох масштабних декорацій середньовічних поселень. Будували це в доволі стислі терміни та несприятливі погодні умови. Переносити зйомку через зовнішні фактори можливості не було – треба було відзняти все протягом теплого сезону. Щоб вчасно запуститися у виробництво, шукали художнє рішення одночасно видовищне та практичне. Після «Слов'ян» я переконався, що в Україні можна робити справді крутий контент. Наша частина команди нічим не поступалася словацькій, хоч колеги, з огляду на географічні умови, постійно працюють з голлівудськими студіями, що приїздять знімати кіно до Чехії. Це надихає.
А хто саме відповідав за загальну стилістику серіалу?
Обидві сторони обмовили все і узгодили до початку зйомок. Проте не може бути двох капітанів на містку, тому провідну роль у багатьох питаннях грав міжнародний шоуранер проєкту — Петер Беб'як. Вітчизняному глядачу він знайомий завдяки копродукційній українсько-словацькій стрічці «Межа». Втілення художніх задумів було здійснено в нашій країні, нашими фахівцями. 90 відсотків зйомок відбувалося в України. Лише декілька сцен було знято у словаків. Наприклад, усі епізоди, які пов'язані з живим оленем.
Магічна печера у кадрі – це Чехія. Куди більш розкішні гірські утворення ми знаходили на Західній Україні, але вони виявилися заповідними зонами. З етичних міркувань не стали їх використовувати. Зброю та обладунки також робили наші майстри, що займаються історичними реконструкціями. У процесі постпродакшну кожен режисер монтував свою серію, але фінальний постпродакшн (звук, кольорокорекцію, графіку, тощо) робили у Словаччині.
У чому полягала специфіка взаємодії між словацькими та українськими акторами?
Унікальність проєкту в тому, що кожен актор грав своєю рідною мовою, тому вчив не тільки свій текст, але й партнера та мовою партнера. Щоб вимовити репліку, треба було знати, де закінчується фраза колеги. Але все це виявилось не дуже складним. Українська та словацька дуже близькі. На третій знімальний день перекладач був практично зайвий. Люди, що постійно працювали на майданчику, дуже швидко адаптувалися та не розуміли лише деякі слова. Поступово усі ми перейшли на якусь змішану мову. А ось документація велася англійською, згідно з американськими стандартами, щоб уникнути подвійних перекладів. Це також стало цікавим досвідом.
Хто вас консультував щодо міфологічної складової проєкту?
Ідея проєкту, його сценарій та розробка належать словацькій стороні. Міфологічний канон був пропрацьований задовго до початку зйомок. Українська команда більше додавала якоїсь фактури. Наприклад, якщо в кадрі треба було сказати якесь закляття, ми зверталися до української історико-етнографічної школи.
Церемоніали та обряди, що були зображені у кадрі, мають історичне підґрунтя?
Ритуали, що були відтворені у кадрі, ми реконструювали за допомогою спеціалістів. За основу брали українські, бо вони збереглися у культурній спадщині краще, ніж словацькі. Як виявилося пізніше, навіть серед членів нашої знімальної групи є багато людей, що знайомі з усілякими знахарками та мають уявлення про магічні обряди – деякі можуть навіть викатати яйцем за потребу.
Також величезний обсяг роботи був здійснений літературною редакторкою Ганною Шестак. Вона дослідила багато фольклорних текстів, щоб у серіалі прозвучали закляття. Переважно усі вони справжні та знайдені у різних кутках України, але записані були нещодавно, тому містять елементи християнських вірувань. Щоб уникнути історичної невідповідності, ми адаптували їх під середньовічні реалії та пантеон древніх богів. Деякі слова у чаклунських замовляннях було змінено, аби не сильно бавитися з магією. Особисто я не дуже сильно вірю у надприродне, але глядача, на всяк випадок, ми вирішили заспокоїти. Словацька історіографія більше допомогла у зображенні життя аварів.
Чому було прийнято рішення додати магію в історію?
Про слов'янські дохристиянські вірування відомо не так багато, як хотілося б. Та ж сама скандинавська міфологія більш вивчена сучасним дослідникам. На наших землях церква намагалася повністю викорінити язичництво. Світ магії, в якому живуть герої серіалу, доволі важливий для розвитку історії. На ньому будується концепція, ключові сюжетні моменти. Образ головної героїні нерозривно пов'язаний з надприродною складовою. Вона – знахарка, що лікує за допомогою трав та володіє іншим фантастичним даром. Протягом серіалу їй належить розібратися з тим, хто вона така та у чому її покликання.
Як добре ви були знайомі з фентезійними творами до виробництва серіалу?
Більшість членів команди знає та любить «Гру престолів», «Відьмака», «Володаря перснів». Особисто я в 17 років був толкіністом, «Відьмака» читав ще до того, як це стало мейнстримом, «Гру престолів» відкрив для себе як роман раніше, ніж з’явився серіал. Фентезі – це фокус моїх інтересів. Інша справа, що мати професійні амбіції у цьому жанрі, коли ти живеш в Україні або наївно, або дуже сміливо. Ще за рік до зйомок «Слов'ян» я не міг собі уявити, що братиму участь у проєкті з подібним розмахом. Знайти гроші, втілити та показати його широкій авдиторії – це був виклик нашим продюсерам.
Звісно ми орієнтувалися на кращих представників жанру, але наш задум був у тому, щоб максимально виокремити слов'янську ідентичність. Прагнули зробити щось автентичне. Те, що на мій смак, не вистачає у «Відьмаку» від Netflix. Художніх висловів на тему українською міфології мало, бо радянський період не пройшов для нас безслідно. Але мова, культура та національна пам'ять вижили. Тепер справа за митцями. Вважаю, ми повинні зробити нашу спадщину популярної у світі. Гоголю свого часу це вдалося – зараз шанс на це маємо і ми.
Жанрова умовність дозволяє американським та європейським виробникам досягти у своїх проєктах расового різноманіття та утвердження інклюзивності. Розглядали варіант долучитися до тенденцій світового ринку?
Інклюзивність не була нашою принциповою метою. Сексизм, етнічна нерівноправність, переслідування за ознакою сексуальної орієнтації – все це в Україні існує та є великою проблемою. Але наша історія трохи про інше. Ми зосередилися на тому, щоб створити якісний фентезійний серіал. Це само по собі складно. Нам треба було багато чого винайти в дуже стислі терміни, тому на додаткові рефлексії просто не вистачало ресурсу. Може наступного разу. Особисто я зараз працюю над сценарієм – це антиутопія, яка має в основі гендерну нерівність.
Політичний дискурс впливав на «Гру престолів», «Відьмака» тощо. У вашому задумі знайшлося місце для ідеологічної повістки?
Оскільки дія відбувається на початку сьомого століття, ніяких ідеологічних змістів ми не закладали. В першу чергу, «Слов'яни» - це розважальний, глядацький проєкт. Комусь щось довести або навчити – подібної мети не розглядали. Основним завданням було зняти серіал в історичному сетингу, де б знайшлося місце пригодам, чарам та древнім богам. Але головною темою «Слов'ян» все ж таки є національно-визвольна боротьба. Фінальні 11-та та 12-та серії повністю її розкривають.
Ваш проєкт порівнюють з серіалом «Вікінги». На вашу думку, у них спільна глядацька авдиторія?
Ми знали, що порівнянь не уникнути. Звісно команда нашого проєкту дивилася «Вікінгів». Історії обох серіалів відбуваються у схожих сетингу та історичному періоду. Але, по-перше, ми все ж таки намагалися сфокусувати глядацьку увагу на слов’янській культурі. У кадрі відсутня розкіш Візантії та християнський пафос франкської держави. По-друге, «Слов'яни» та «Вікінги» сильно відрізняються за жанром. Наскільки художній пошук був вдалим – покажуть відгуки. Авдиторія, якій, наприклад, подобаються «Відьмак» та «Гра престолів», потенційно буде дивитися й наш серіал. У межах можливостей намагалися виправдати очікування глядачів.
Якими були основні вимоги телевізійних каналів щодо цензури?
Саме цензури ніякої не було. Ми мали більше свободи, ніж у звичайних проєктах. Певні обмеження існували – все ж таки ми робили серіал для ефірного телебачення, а не для кабельного або стрімінгового віщання, але ми знали про них завчасно. Наприклад, існував бриф щодо слів, які краще не використовувати. Також інші коментарі, поради та побажання. З самого початку роботи над сценарієм було зрозуміло, що повністю уникнути зображення насилля та сексуальних сцен не вдасться. Це все органічно вписується в контекст історії. Але ми не ставили собі за мету криваве місиво. В цьому не було художньої потреби. Оголення у кадрі відбувається теж доволі цнотливо, на мій погляд.
Відсутність сцен масштабних баталій та локальний перебіг подій були обумовлені концепцією чи фінансовими обмеженнями?
Це було одразу закладено в концепцію, тому що ми усвідомлювали свої можливості. Конкурувати з «Грою престолів», коли володієш невеликою частиною їх бюджету, не дуже вдале рішення. Дивно докладати зусиль, щоб відтворити Битву бастардів, коли недостатньо грошей, аби навіть загнати у ліс тисячу людей. Обраний історичний період дозволяв зробити події більш локальними. Дія зосереджена навколо поселень, одне з яких розташовано глибоко у горах, а інше — на проїзних шляхах. Люди в них намагаються вижити в умовах вторгнення чужаків, а не беруть участь у масштабних війнах.
Чому в Словаччині показ серіалу відбувся раніше?
Це обумовлено продюсерськими домовленостями. Була мета – уникнути втрат з причин піратства. У Словаччині показ серіалів загальноєвропейський – епізод виходить один раз на тиждень. Український глядач не звик до подібного формату, тут треба показувати по серії кожен день. Якби ми почали трансляцію разом, то в Україні показ завершився б набагато раніше ніж в Словаччині.
Які з відгуків глядачів вважаєте корисними для себе?
Більшість відгуків підтверджують моє власне враження від серіалу. Схоже, що глядач почув саме те, що ми й хотіли сказати. Деякі словацькі глядачі незадоволені відсутністю історичної правдивості. Я розумію, що в Україні нарікання за це будуть ще гостріші, бо цьому сприяє процес становлення національної ідентичності. З огляду на ідеологічні засади може також щось не сподобатися. Але ми взагалі не намагались зробити правдиву реконструкцію історичної епохи, нашою метою було розважити глядачів, а не навчити їх чомусь.
Чи є вже плани що другого сезону?
Звісно наша творча команда дуже цього хоче. Є задуми та ідеї щодо продовження. Все залежить від глядацького та комерційного успіху. Якщо вдасться продати проєкт великим стрімінговим платформам та ринкам – це додасть бажання продюсерам втілити другий сезон. Рішення за ними.
