Теорема непотрібності: «Людина-мураха та Оса: Квантоманія» як еталонно пусте кіно
Після світової прем'єри «Людина-мураха та Оса: Квантоманія» отримав один з найгірших рейтингів серед критиків у порівнянні з іншими фільмами MCU. 48% позитивних відгуків на Rotten Tomatoes та 48/100 на Metacritic вказують на те, що попередні досягнення Marvel залишаються все далі в минулому.
Журналіст Flashforward Magazine Антоній Ходоровський розповідає, чому черговий фільм кіновсесвіту став невдалим початком його 5-фази, а дивитися на роботу художників візуальних ефектів фізично боляче.
З початком п’ятої фази кінематографічний всесвіт Marvel продовжує традицію тотального регресу: кількість беззмістовних персонажів помножується, їх сюжетні арки майже ніяк не доповнюють наскрізну історію франшизи, креативні рішення студії все більше зосереджені на мерчендайзингу, а VFX-художники змушують глядача страждати разом з ними. Наприклад, влітку 2022 року видавництво Vulture опублікувало анонімне інтерв’ю з одним з членів команди спецефектів, який розповів про несприятливі умови праці та чому візуальна складова проєктів Marvel стала зброєю масового знищення.
«Людина-мураха та Оса: Квантоманія» є черговим необов’язковим елементом так званої «Саги мультивсесвіту», єдина мета якого була представити головного антагоніста майбутніх кросоверів. Натомість фільм підкреслив творчу кризу його творців, а протистояння Канґа Завойовника та Скотта Ленга нагадує супергеройське кіно 00-х з його пафосною клоунадою — але без статусу іронічних мемів.
З кожним новим проєктом творчі набутки Marvel Comics отримують все більш прямолінійні адаптації для великих екранів. Якими б абсурдними не здавалися оригінальні графічні романи, топ-менеджмент компанії робить акценти лише на тому, щоб задовольнити потреби їх відданих прихильників одягти новий костюм для Comic-Con, виконати KPI відділу колекційних іграшок та дати дискусійним гурткам для geek-експертів нову тему. Чи варто дивуватися, що у п'ятій фазі, окрім знайомих невиразних героїв, глядачів буде розважати розумне броколі або желеподібна істота, що мріє про дірки у своїй субстанції?
Саме таким науково-фантастичний світ квантового виміру виглядає в уявленні творчої команди: не різноманітний у своїх проявах, а ніби примітизована копія космічних просторів із «Зоряних війн», разом з його дивними істотами та розфарбованими обличчями акторів масових сцен. Ба більше, для створення фільму був залучений науковий консультант Dr. Spyridon «Spiros» Michalakis , завданням якого, вочевидь, було випити кави на знімальному майданчику.
У коміксах квантовий вимір відомий як Microverse. Marvel Studios не могла використовувати оригінальну назву, бо вона разом із правами на «Мікронавтів», місцевою командою copy/paste героїв, належить Paramount.



Майстерність CGI-художників вдосконалюється з часом та дозволяє створювати все більш деталізовані спецефекти — але не у випадку, коли їм доводиться співпрацювати з Marvel. «Людина-мураха та Оса: Квантоманія» можуть сміливо змагатися в категорії «найкращі візуальні ефекти» з таким шедевром візуального мистецтва, як «Діти Шпигунів 3: Кінець Гри». І звісно це не комплімент.
Окрім ліниво промальованих деталей навколишнього ландшафту, технологія StageCraft (окремі сцени виводяться на великі світлодіодні екрани, що забезпечують фон) занадто сильно виокремлює акторів з контексту квантового виміру, що можливо не є великим недоліком для дитячого кіно, але ніяк не для багатомільйонного блокбастера, де герої з серйозним виглядом розігрують порятунок людства.

Найголовнішим же доказом ненависті команди спецефектів щодо свого замовника стала поява на екрані одного з найбільш карикатурних антагоністів за все існування кіновсесвіту - MODOK’а (Механізований організм, призначений лише для вбивства). Без належних ідей для його втілення та з ігноруванням сучасних досягнень в галузі 3D-графіки, яйце на сковорідці виглядає більш переконливим потенційним лиходієм. Найвдалішою його реалізацією на екрані поки залишається однойменний ляльковий анімаційний серіал, пародійний зміст якого добре підкреслює потенціал цього персонажа.

Головні герої фільму позбавлені будь-якої індивідуальності. Виокремити можна, мабуть, Кессі Ленґ, яка розмовляє маніфестами з twitter, чим додає роздратування, якого ніхто не просив. Її активна участь в подіях стрічки обумовлена тим, що в кожному своєму проєкті Marvel вводить учасників кросовера «The Young Avengers». А значить глядача чекає ще одне супергеройське кіно, що продовжить священну місію Ґрети Тунберг. Персонажі схематично взаємодіють між собою та лише прокладають шлях для появи наступної загрози, з якою оновленій команді Месників доведеться зіштовхнутися у найближчому майбутньому.

Але проблема в тому, що наразі Канг Завойовник не виглядає достатньо зловісним персонажем, який вимагав би істотних зусиль для перемоги тими, хто кидає йому виклик. І головним чином це враження формує його безглузде протистояння з одними з найслабших протагоністів франшизи та беззмістовний фінал стрічки. Сцени після титрів ще більше ставлять під сумнів значущість «Квантоманії» у контексті майбутньої фази. Історія довжиною у дві години ніяк не доповнює «Сагу мультивсесвіту», бо лише відтворює змісти, що вже були віднайдені в першому сезоні «Локі», а версія Канга актуального зразка не розпочинає сюжет, що мав би продовжитися в екранізації «Secret Wars».
