fbpx

Безсмертні теж плачуть: що не так з фільмом «Вічні» від Marvel?

Виняткова посередність
4/10

На тому тижні до українського прокату потрапив новий претензійний блокбастер Marvel «Вічні», який спричинив хвилю обговорень, в першу чергу, тому що отримав найнижчі рейтинги серед усіх фільмів MCU згідно з даними агрегаторів рецензій Rotten Tomatoes та Metacritic.Журналіст Flashforward Magazine Антоній Ходоровський розповідає, чому черговий проєкт Marvel не став одкровенням у світі супергероїки, а титулована режисерка не спроможна врятувати поверхневий сценарій.

У четвертій фазі кінематографічного всесвіту Marvel Кевін Файгі обіцяв появу нових героїв. Питань нема: свого слова він дотримав. «Вічні» пропонують глядачу одразу десять оригінальних персонажів, яким судилося або не дожити до кінця першого фільму франшизи, або в майбутньому перетворитися у другорядних статистів поміж більш яскравих постатей. Тяжко уявити, що знайдеться та відчайдушна людина, якій сподобаються неймовірно клішовані характери, образи та здібності команди надлюдей, що переймають естафету рятування світу у вже культових ікон масової культури – Месників. Але схоже, що творці проєкту на це й не розраховували.

Ще впродовж маркетингової компанії усі причетні до фільму наголошували на його неабиякій винятковості: на екрані не просто розгортатиметься епічна історія про безсмертну інопланетну расу, а буде втілена мрія про інклюзивність в кожній хвилині екранного часу. Чи стало це кроком до актуалізації коміксу? Спойлер – ні. Максимум, що дозволив втілити обраний курс – це потішити ту категорію глядача, що сидить у twitter, аби змінювати світ на краще. Кастингове рішення, яке мало б стати лише допоміжною ланкою у втіленні режисерського задуму, привертає до себе більше уваги, ніж сюжетні арки. Ба більше, поглиблення в міфологію створення Вічних неочікувано позбавляє будь-якого логічного обґрунтування репрезентації певних соціальних груп.

 

Древня космічна істота – целестіал Арішем – створює надмогутніх напівбогів, яким належить захищати Землю від кровожерливих монстрів-девіантів. Протягом декількох сторіч ці інопланетні гості тероризують людство, аби у фільмі хоч іноді з’являлися невиразні екшн-сцени, а Вічні намагаються чинити їм супротив у декораціях Вавилону, цивілізації Ацтеків та інших студійних павільйонах.

вічні вавилон

І якщо фізичні особливості девіантів можна пояснити не тільки поганим CGI, але й великим задумом їх творця, то генетично довершена команда надлюдей була створена з дотриманням усіх вимог соціальної справедливості (затверджено рішенням комісії SJW-Політбюро №1488). Ти можеш бути яким завгодно целестіалом, але, будь ласка, приймай на роботу людей без упередження та з огляду на їх професійні здібності. Як висновок, те, що було б доречно в екранізаціях коміксів «Люди Ікс» (Джек Кірбі один із авторів як коміксу «Eternals», так й «X-Men») тут виглядає як звичайна експлуатація актуальних проблем.

Загального хронометражу катастрофічно не вистачає, щоб приділити увагу представленим персонажам та вибудувати між ними повноцінні конфлікти. Ми бачимо стандартний набір архетипів, які позбавлені розвитку та діють виключно в межах знайомого шаблону: збір команди, виявлення проблеми, сварки, примирення та фінальна битва з обмеженим бюджетом. Переважна частина фільму присвячена одноманітним розмовам про пошук своєї справжньої місії та глибоким філософським питанням на кшталт: чи трава зелена, небо блакитне, а людське життя має цінність?

вічні фільм

З антагоністами ситуація не ліпша. Колись в MCU з'явилися лиходії нової генерації, тобто ті, в кого мотивація набагато краще, ніж у меблів. Вони не просто хочуть завоювати всесвіт, а керуються своїми не пропрацьованими психологічними травмами, які потенційно можна обернути в новий кросовер. Таким чином, у фільм потрапили: Девіант Кро Альтронович, ображений на свого творця, бо має великі амбіції, Ікаріс Підступнович, що додає історії очікуваної неочікуваності та Арішем Таносовіч, який хоче як краще, але виходить як завжди. Усі вони позбавлені й натяку на самобутність та існують лише для того, щоб команда по створенню спецефектів вдосконалювала свою майстерність.

 

вічні ікаріус

Неможливо пройти й повз талановиту режисуру тогорічної лауреатки премії Оскар. Що для незалежного кіно – добре, то для комерційного – Хлоя Чжао. Режисерка продовжує радувати глядача гарними пейзажами, ніби наступною ланкою в її кар’єрі має стати контракт з Discovery. Трансцендентний темп оповідання та візіонерська складова натякає, що «Вічні» – такий собі експеримент Marvel з більш серйозним форматом супергероїки. Але задум абсолютно не підкріплений змістом, тому намагання Чжао подивитись на клішований сюжет скрізь оптику свого авторського стилю призводить до того, що історія буксує на кожному кроці. Лише невелике пояснення світобудови MCU, яке прозвучить протягом декількох хвилин від одного з персонажів стрічки, залишає надію, що кінокомікс насправді має прихований потенціал та дійсно вартісні теми для майбутнього висвітлення, але за умови, що творці проєкту надалі визначаться, яке саме кіно вони знімають.