I am the last one: рецензія на Dragon Prince від Netflix

22.09.2018
0
1 483
I am the last one
8/10

На “Нетфлікс” новий тренд - фентезі анімація: “Ші-ра та Принцеси Сили”, 2 сезон “Каслванії”, “Розчарування” і прем’єра минулого тижня - “Принц-Дракон”, який, на відміну від жанрової пародії від Метта Ґронінґа, розповідає свій задротський лор про ельфів і драконів з абсолютно серйозним виразом обличчя. Ну, майже.


Чарівний світ Зайдії розділений надвоє у прямому й переносному сенсі - у першому випадку - гігантським розломом з лавою, який перетинає увесь континент, у другому - конфліктом між ельфами і людьми. Раніше Король-Дракон охороняв кордон між двома расами, але не так давно він був вбитий людьми разом зі своїм єдиним яйцем. Принаймні, такою є офіційна версія. Через це стосунки між ельфами та людьми, м’яко кажучи, напружені. Крихкий мир ось-ось вибухне у повноцінну війну.

Місячна ельфійка Рейла разом зі своїм кланом ассасинів отримує завдання помститися за смерть Дракона і його нащадка. Вона має вбити Езрана, сина короля царства людей, усупереч докорам сумління. Утім, плани змінюються, коли Рейла, Езран і його прийомний брат Каллум знаходять яйце неушкодженим у підземеллях королівського палацу. Троє дітей разом вирушають у дорогу, щоб повернути Принца-Дракона його матері та зупинити неминучий конфлікт.

via GIPHY

Сценарій “Принца-Дракона” написали спільними зусиллями Аарон Ехаз, творця не менш ніж культового серіалу “Аватар: Останній повелитель повітря”, та Джастін Річмонд. За технічну сторону відповідала компанія “Вандерсторм”, новий гравець на ринку, заснований переважно людьми з бекґраундом в ігровій індустрії.

Саме тому ігровий підхід помітно одразу. Тоді як “Аватар” запам’ятався блискучою класичною 2D-анімацією, “Принц-Дракон” покладається більше на графон, і саме це скоріше за все стане для багатьох головним недоліком шоу. Комп’ютерні персонажі погано вписуються у пласке тло на крупних планах. У сценах, коли герої просто говорять чи йдуть, усе рухається дуже незграбно, ніби аніматорам забракло кадрів. Зате екшн виглядає непогано.

Крім того, шоу є що запропонувати, окрім анімації. З ім’ям Ехаза в титрах усе-таки важко не порівнювати його новий проект з “Аватором”. Треба визнати, у них досить багато спільного: магія, яка працює на елементах природи (напевне, найбільше самозапозичення Ехаза), сезон поділений на “книги” та “глави”, чудернацькі домашні тваринки, знайомі голоси за новими персонажами (одного з головних героїв озвучує Джек Де Сіна, який грав Сокку в “Аватарі”), зрештою, і там, і там головні герої мають, по суті, одну й ту ж мету - принести мир в розділений конфліктом світ. Є і прямі пасхалки. Наприклад, коли ми зустрічаємо одну з головних персонажів, вона захоплено читає “Любов серед драконів”, популярну п’єсу в світі “Аватара”.

Однак, хоча обидва шоу зроблені за однією і тією ж формулою, під час перегляду “Принца-Дракона”, не виникає відчуття, що такий тортик ми вже їли. Це значить, що формула Ехаза працює. “Принц-Дракон” має в собі ту ж магію, яка зробила “Аватар” настільки популярним: цікавий фентезі-сеттинг, хімія між персонажами та поєднання епічних ставок, від яких залежить доля світу, з легким гумором.

Dragon Prince, щоправда, вирішив додати до цієї формули ще один не те щоб дуже вдалий елемент - поп-культурні відсилки заради поп-культурних відсилок. “Зима - близько”! Просто як у “Грі Престолів”! Пам’ятаєте “Гру Престолів”, ага? Крім того, усім ясно, що велику частину аудиторії “Принца-Дракона” складають мілленіали, які виросли на  “Аватарі” та “Легенді про Корру”. А ось щодо молодших глядачів, для яких ніби як робляться такі шоу, я не впевнена. Навряд чи їм зайде цілий ranning gag зі знаменитою цитатою з “Обличчя зі шрамом”.

Езран, Каллум і Рейла долають труднощі та кілометри комп’ютерного Середзем’я, обмінюючись жартами і взаємними докорами. Якщо не звертати увагу на кострубату анімацію (ні, з вашим інтернетом усе впорядку, проблема в серіалі), сцени діалогів між цими трьома - просто золото.

На перший погляд “Принц-Дракон” має цілий набір традиційних фентезі кліше: тут є добрий, але не надто мудрий король, злий чарівник, ельфи, дракони, велетенські павуки та інший DnD-антураж. От тільки злий чарівник - не цілковито злий. Шелоб - не та, чим здається.  Ельфи мають роги, як у тіфлінґів, і говорять з шотландським акцентом, який зазвичай у цьому жанрі приберігають для дворфів. Та й загалом світ Зайдії здається більш різноманітним, ніж прийнято у царстві епічного фентезі. Зрештою, Ехаз ще в “Аватарі” показав, що цікавий епічний фентезі-наратив можна зробити не тільки в квазі-європейському сеттинґу.

Замість робити персонажів з темнішим кольором шкіри представниками екзотичних далеких цивілізацій, diverse персонажі в шоу живуть в одній країні.  А ще у “Принці-Драконі” є персонажі з інвалідністю, чого в фентезі теж нечасто зустрінеш. Генерал Амайя спілкується за допомогою мови жестів, що не заважає її монологу на могилі сестри бути одним з найзворушливіших моментів сезону.

Dragon Prince - це надзвичайно щира й захоплива фентезі-пригода для глядачів будь-якого віку. Це шоу має велетенський потенціал успадкувати корону головного шоу про чари і вогнедишних комп’ютерних монстрів після того, як один маленький серіал завершиться наступної весни.

 

22.09.2018
0
1 483

Аліна Нікуліна Страница автора в интернете

Кіно, серіали та інші способи прокрастинації