Що таке риніт? Пояснюємо простими словами

Що таке риніт і чому це не просто «нежить»

Риніт — це запалення слизової оболонки носа, яке проявляється такими симптомами, як нежить, закладеність носа, чхання, свербіж та іноді кашель. У народі цей стан просто називають нежиттю, але насправді це повноцінний діагноз із різними формами, причинами та підходами до лікування.

На думку багатьох, риніт — нешкідлива патологія, проте це переконання не завжди вірне: тривала закладеність носа може стати основою серйозних ускладнень — синуситів, у лікуванні яких не завжди вдається обійтися без операції.

Майже 40% людей в індустріальних країнах страждають від того чи іншого виду риніту — це майже кожен другий житель у розвинених країнах.


Види риніту: чим вони відрізняються

Риніт може мати вірусну, бактеріальну, алергічну природу. Розберімо кожен вид детально.

Інфекційний риніт

Вірусний риніт найчастіше викликається такими вірусами, як риновіруси, коронавіруси або віруси грипу — це найпоширеніший тип риніту, відомий як застуда. Бактеріальний риніт виникає рідше і часто є ускладненням після вірусного риніту.

На відміну від інших видів риніту, інфекційний нежить заразний — він може передаватися контактним та повітряно-крапельним шляхом.

Алергічний риніт

Алергічний риніт — запальне захворювання слизової оболонки носа, спричинене гіперчутливістю імунної системи до алергенів. Під час контакту з алергеном активуються опасисті клітини, що вивільняють медіатори запалення, зокрема гістамін — це призводить до набряку слизової, чхання, свербіння і рясних водянистих виділень.

Сезонний алергічний риніт (сінна лихоманка) викликається алергенами в певні сезони, наприклад, пилком рослин. Цілорічний алергічний риніт спричиняється алергенами, що присутні протягом усього року, — пиловими кліщами, шерстю тварин, пліснявою.

Вазомоторний риніт

Це форма хронічного риніту, що виникає через порушення нервової та судинної регуляції слизової носа. Захворювання супроводжується чергуванням закладеності однієї або обох ніздрів, водянистими виділеннями, чханням і зниженням нюху.

Що провокує вазомоторний риніт:

  • різке зниження температури, забруднення повітря або смог, холодне чи сухе повітря;
  • гормональний дисбаланс (зокрема під час вагітності або менопаузи);
  • безконтрольний прийом лікарських препаратів (наприклад, альфа-блокаторів).

Медикаментозний риніт

Медикаментозний риніт виникає через тривале або неконтрольоване застосування судинозвужувальних крапель і спреїв. Згодом судини втрачають здатність самостійно звужуватися, що призводить до постійного набряку, закладеності носа і залежності від препаратів.

Використання цих препаратів більше 7–10 днів без призначення лікаря може призвести до розвитку медикаментозного риніту.


Гострий і хронічний риніт: у чому різниця

Показник Гострий риніт Хронічний риніт
Тривалість 7–10 днів Більше 3 тижнів
Перебіг Швидкий початок Тривалий, хвилеподібний
Лікування Переважно симптоматичне Комплексне, іноді хірургічне
Ризик ускладнень Низький Високий

Недолікований або неправильно вилікуваний гострий риніт часто переходить у хронічну форму, провокуючи гайморит, отит, поліпи й навіть стійку втрату нюху.

Ознаками хронічного риніту, як правило, стають: сильна сухість у носовій порожнині, наявність у ній кірок, що погіршують дихання; погіршення сприйняття запахів; як наслідок хронічної гіпоксії — безсоння і зниження пам’яті.


Симптоми риніту: на що звернути увагу

Симптоми залежать від виду риніту, але є загальні ознаки, характерні для більшості форм:

  • закладеність носа, постійний нежить і зниження нюху;
  • чхання та свербіж у носі;
  • мимовільна сльозотеча — вона виникає через супутнє риніту запалення кон’юнктиви. Часто цей стан супроводжують головний біль, загальна слабкість, стомлюваність;
  • порушення сну та хропіння.


Як лікують риніт

У лікуванні риніту дуже важливо точно визначити причину захворювання.

При гострому риніті:
використовують судинозвужувальні краплі (ксилометазолін, оксиметазолін), але лише коротким курсом до 5–7 днів, щоб уникнути медикаментозного риніту. Обов’язковим є промивання носа сольовими розчинами для зволоження слизової та зменшення запалення.

При алергічному риніті:
без усунення контакту з алергеном вилікуватися від нього неможливо. Зняти симптоми допоможуть антигістамінні засоби, призначені лікарем. Одним з найефективніших засобів боротьби з алергічним ринітом є алерген-специфічна терапія (АСІТ), яка проводиться у період, коли відсутні фактори, що спричиняють алергію.

При медикаментозному риніті:
лікування починається з відмови від судинозвужувальних крапель. Для полегшення симптомів призначають сольові розчини для промивання, глюкокортикостероїдні спреї, які зменшують запалення та набряк, а в деяких випадках — антигістамінні препарати.

При бактеріальному риніті:
якщо риніт викликала бактерія, хворому показаний курс антибіотикотерапії.

⚠️ Важливо: при риніті не рекомендується сильно сякатися, оскільки слиз може потрапити у вухо або придаткові пазухи носа й викликати запалення.


Коли обов’язково йти до лікаря

Щоб уникнути ускладнень і перетворення риніту на хронічну форму, при появі перших ознак нежитю потрібно звернутися на прийом до отоларинголога.

Тривожні ознаки, які вимагають негайного візиту до ЛОРа:

  • нежить не проходить довше 7–10 днів;
  • з’явилися густі жовто-зелені виділення;
  • виник біль у ділянці пазух або вух;
  • підвищилась температура тіла;
  • повністю зник нюх.

У багатьох випадках хронічний риніт можна вилікувати: сучасні методи лікування — медикаментозні, фізіотерапевтичні, хірургічні — дозволяють досягти стійкого результату. Головне — не відкладати візит до фахівця й не займатися самолікуванням.